Закарпатський Барбізон

Чому невеличке село на Закарпатті отримало назву легендарного французького містечка?

У Великоберезнянському районі на Закарпатті, серед мальовничих гірських хребтів, затишно причаїлися два невеличких села – Ставне та Жорнава. Саме сюди 100 років тому приходили на художні пленери студенти та засновники мистецької школи живопису національного рівня,  імена випускників якої гучно пролунали на увесь світ. Що ж змусило діячів мистецтва обрати своїм осередком натхнення саме цю місцевість?

Коли в далекому 1919 році Закарпаття на правах автономії було приєднано до Чехословаччини, край почав переживати справжній культурний ренесанс. Талановиті художники Адальберт Ерделі та Йосип Бокшай вирішили скористатися цією історичною нагодою та заснували перший та єдиний на Закарпатті освітній мистецький заклад європейського рівня. Пізніше ця художня школа отримала назву Закарпатський Барбізон – на честь славнозвісного містечка на півночі Франції, в якому жили і працювали відомі художники-пейзажисти Жан-Франсуа Мілле, Теодор Руссо та ін.

Початок ХХ сторіччя в Європі ознаменувався розквітом реалізму в мистецтві, а значить наявність особливої натури було ключовою вимогою для успішності мистецької школи. Саме тому центром Закарпатського Барбізону одноголосно було обрано села Жорнава та Ставне. Маленькі гірські села протяжністю не більше 12-ти км захопили уяву художників своєю невимовною красою! Тут був справжній концентрат візуальних вражень: часом, роблячи замальовки на пленерах, художники місяцями відвідували ці місця, адже навіть незначна зміна положення сонця чи погодних умов до невпізнання змінювали навколишній пейзаж! Жорнава та Ставне стали невичерпним джерелом натхнення для багатьох художників України та Європи, багато з яких згодом отримали світове визнання, а краєвиди сіл увійшли в історію світового мистецтва.

В чому ж криється таємниця Закарпатського Барбізону? Жорнава простяглася серед гірських хребтів, вкритих густими лісами мішаного типу. Особливість лісів цієї місцевості – унікальне співвідношенні листяних дерев та хвої, а також рідкісні види дерев, які є нетиповими для Закарпаття. В теплу пору року ця властивість створює надзвичайно соковиті пейзажі, а восени палітра фарб стає просто неймовірною. Місцеві художники запевняють, що такого багатства кольорів не знайти у всьому Закарпатті! Крім того, саме тут можна побачити цікаве явище: Жорнава розташована неначе в обіймах річки Уж, яка робить декілька крутих поворотів, доки не завершуе свій танець  повним обертом навколо села. Ці живописні віражі та багаторівневі скелясті береги створюють краєвиди дивовижної краси, які також були увіковіченими в пейзажах відомих митців Закарпатської художньої школи.

Закарпатський Барбізон з приватної школи виріс в загальнонаціональне мистецьке явище, а його плоди пожинаються й сьогодні. Саме в цьому краї зосереджена енергійна мистецька спільнота Закарпаття, художні музеї, мистецькі навчальні заклади та заходи всеукраїнського значення, щорічні художні пленери. Сучасні послідовники Закарпатського Барбізону Брензович В.М., Шолтес С.З., Ганзель М., Товт Р.А. Попович В.В. та інші заснували Закарпатське професійне об’єднання художників і сьогодні продовжують писати чаруючі пейзажі Великоберезнянщини. Іхні роботи можна побачити в Художньому музеї ім. Й. Бокшая в Ужгороді, в приватних колекціях в різних місцях світу, а також деякі роботи в готелі «ЛіАн». Закарпатський Барбізон неодмінно мають відвідати художники, фотографи та будь-які інші діячі культури, а також кожен, хто прагне отримати порцію чистого натхнення!